Йога у Луцьку. ШКОЛА ЙОГИ ТАРАСА ЦИБУХА Галина Світліковська «ВОЛИНЬ»

З ім’ям Тараса Цибуха в Луцьку пов’язують зростання масового інтересу до йоги. У 1995 році юнак з Коломиї разом з товаришем і своїм наставником з йоги Василем Козаком приїхав вступати на факультет фізичної культури у Волинський державний університет. Їхній показовий виступ на святкуванні річниці факультету справив на глядачів неабияке враження і вирішив подальшу долю.
— Тодішній декан — світлої пам’яті Віктор Іванович Завацький — після виступу підійшов, подякував і з того часу завжди підтримував наше бажання пропагувати йогу. Уже на першому курсі я почав вести заняття у Центрі туризму, а згодом — у Луцькому дитсадку № 25, — розповідає Тарас, молодий, приємної зовнішності чоловік, про незвичайні здібності якого доводилось чути чимало добрих відгуків.
Кажуть, у Луцьку він є нині найавторитетнішим інструктором з йоги, має власну унікальну методику масажу, звертаються до нього за допомогою і деякі місцеві ВІП-персони, і взагалі займатися в Цибуха модно та престижно. Але сам наш співрозмовник на цю тему говорити не виявив бажання. Навпаки, зауважив, що збирається припинити практикувати як масажист, бо переконаний, що хворі не повинні пасивно чекати допомоги зі сторони, а мусять самостійно докладати зусиль для свого одужання: людина має постійно працювати над собою. І саме йога дає можливість вдосконалюватись, дбати про своє фізичне, моральне, розумове і духовне благополуччя, стверджує Тарас Цибух.
Чому починав свою діяльність в якості інструктора з дитсадків? Діти, на думку Тараса Мирославовича, на підсвідомому рівні, інтуїтивно відчувають глибинну суть йоги, прагматичної і цілісної науки, яка виникла тисячоліття тому. З дітьми за кілька місяців вдавалося досягти таких результатів, які дорослим даються через роки.
— Я спочатку дещо насторожено сприйняла ідею займатися йогою з нашими вихованцями. Десять років тому про йогу ми знали мало. Але вирішила придивитися, що це таке, на практиці. Заняття, які проводив Тарас, дітям подобалися. Програма вправ (асан) була розроблена так, щоб розвивати координацію рухів, гнучкість, запобігати розвитку сколіозу. А за якийсь час вихователі зауважили, що діти навчилися краще володіти не тільки своїм тілом, а й емоціями, стали врівноваженішими, спокійнішими. Пересвідчившись, що йога має такий позитивний вплив, деякі працівники садочка самі стали займатися. А згодом наш досвід запозичили інші дошкільні заклади, — добрим словом згадує Тараса Цибуха завідуюча Луцьким дитсадком № 25 Тетяна Василівна Климук.
Тарас пізніше працював у багатьох садочках міста, а ще готував інструкторів для цієї роботи, передаючи іншим свій досвід. Хоча, як сам зізнається, з 30 своїх учнів він дав «добро» на самостійну практику лише трьом. Не всі змогли пройти «екзамен» в дитсадках.
Нині Тарас Мирославович працює інструктором у санаторії-профілакторії ВДУ, проводить заняття зі студентами, працівниками університету. Приходять усі бажаючі лучани, які просто зацікавились йогою, і ті, хто хоче за допомогою йоги позбутися хвороб або зайвих кілограмів. Відгуки дуже гарні. Для багатьох, як от для лучанки Валентини Буряк, знайомство з йогою вже у досить поважному віці стало поштовхом для глибшої самоосвіти й пізнання можливостей людини. Втім, як каже Тарас, чимало пенсіонерок після певного часу занять роблять вправи нарівні з юними студентками.
Зараз Тарас Цибух активно співпрацює з Федерацією аеробіки і фітнесу під керівництвом Віри Кренделєвої, у співавторстві з якою видав методичні рекомендації з фітнес-йоги для дошкільнят та оздоровчої гімнастики з елементами хатха-йоги для дорослих. Третій співавтор — рідний брат Тараса — Максим, який веде ту ж роботу з пропаганди йоги, але у Львові. Брати самі дивуються, що нерідко навіть номери дитсадків у них співпадали. А ідею видати «методички», що стануть в пригоді багатьом, подав, як зізнається Тарас, ректор Луцького технічного університету Віктор Божидарник, ознайомившись з його напрацюваннями.
— У мене іноді запитують, де я цього навчився. Я тоді дістаю свої альбоми з фотознімками, які зробив, подорожуючи Алтаєм, горами Криму, Карпат, найглибшими куточками Полісся. Щоб мати змогу віддавати, потрібно вміти брати, акумулювати в собі ту енергію, яку дає первозданна природа. Про йогу видано чимало літератури. Але сама теорія без духовного начала є мертвою. Йога увібрала предковічний досвід багатьох культур, надбань різних народів. Помилково пов’язувати йогу тільки з Індією чи з Тібетом, як дехто думає. Елементи йоги знаходимо, скажімо, і в практиці українських козаків. Тому ця наука не є ні для кого чужою. Було б бажання і воля її опановувати, — міркує Тарас Цибух.
Він займається цим півжиття, але досі не перестає дивуватися, відкривати для себе незвичайно дієвий вплив йоги на людину. Стверджує, що діти, з якими він працював, починаючи з трирічного їхнього віку, згодом демонстрували не тільки кращий фізичний рівень розвитку, а й вищий духовний, інтелектуальний потенціал. Дорослі, які переживали важкі кризи, скаржилися на здоров’я, завдяки йозі забували про свої біди. З однією з таких жінок ми вирішили порозмовляти, пообіцявши зберегти анонімність.
— А я не соромлюсь говорити про те, як позбулася хвороб, комплексів, депресії. Навпаки, горджуся собою. Перш ніж познайомитися з Тарасом, важила 96 кілограмів, сім’я була на грані розвалу, я мала цілий букет хвороб й іноді хотілося накласти на себе руки. Через три місяці занять йогою, сеансів масажу скинула 13 кілограмів. Я не ходила, а літала, відчуваючи приплив сил, енергії, бажання жити. Чудесні зміни відбулися у всьому. З простого продавця газет я стала регіональним представником дитячого журналу «Пізнайко», поліпшилось матеріальне становище. Може, хтось і не повірить, але я всі добрі зміни пов’язую з йогою, з Тарасом Цибухом, — ділилася лучанка Лариса Максимюк, поспішаючи на заняття.

Источник: http://www.volyn.com.ua/printver.php?rub=12&article=0&arch=569

3 028 views

Добавить комментарий